Тетяна Ткаченко
Менторка CGI School
«За один рік у 3D можна дуже вирости і отримувати круті проєкти»
Всі студенти CGI School знають, що Таня Ткаченко — супер-досвідчена і найдобріша менторка. Під час наших курсів 3Ds Max вона завжди готова підказати і допомогти кожному. А ще Таня точно знає, чого хоче у житті, горить своєю справою і заряджає цією енергією студентів.
До CGI School Таня займалася музикою. Потім працювала у різних індустріях: меблі, ландшафтний дизайн. Але робота мрії та бурхливий розвиток чекали на неї саме у сфері 3D. Таня закінчила курси в CGI School, 4 роки працювала 3D художницею, а тепер вона — викладач 3Ds max у CGI BootCamp. У цьому інтерв’ю вона поділиться своїм багатим досвідом, розповідаючи про кар’єрний шлях та перспективи професії 3D візуалізатора.
Привіт, Таню! Розкажи свою історію: звідки ти, на кого вчилася, де працювала раніше і як потрапила у сферу 3D?
Я з Києва. Мені пророкували музичну кар’єру. Я клавішниця, 10 років навчалася в музичній школі, мене готували до консерваторії.
У 3D я йшла звивистим шляхом. Почалося все з пристрасті до дизайну. Ми з батьком якось робили ремонт, коли мама поїхала у відпустку. Вирішили переклеїти шпалери. Ми розвісили картини з Криму, такі типу “Ластівчине гніздо”. Деякі кругленькі, деякі квадратні. Тато вішав ці картини, а я стояла позаду і підказувала: “Трохи лівіше, трохи правіше.” І тут я зрозуміла, що хочу бути дизайнером.
Закінчивши музичну школу, сказала, що в консерваторію я не піду. Записалась до художки. Потім вступила до приватного університету в Києві, навчалася на дизайнерку. У процесі перевелася до університету Поплавського на дизайн інтер’єру. Але після випуску пішла працювати не за цією спеціальністю, а у ландшафтний дизайн.
Пропрацювавши три роки дизайнеркою ландшафтів, я зрозуміла, що це не моє. У мене була освіта дизайнерки середовища, інтер’єрів та екстер’єрів. І поки ти проєктуєш саму будівлю, це класно. Але у самому ландшафтному дизайні стільки видів рослин, і про кожну треба знати, скільки вона живе, цвіте, коли її поливати. Для цього потрібно поглиблено вивчати дендрологію і горіти цим. А мені це не подобалося аж настільки, в мене навіть дома немає живих рослин.
Тож я пішла в меблевий бізнес. Тому що не розуміла, як можна створювати дизайн, не знаючи, з чого меблі — дерева, ДСП. Я попрацювала в кількох компаніях з меблевого виробництва. Потім ще раз пішла в ландшафтну фірму, думаючи: “А раптом пощастить”.
А як ти потрапила саме до CGI індустрії?
Ще працюючи у компанії з ландшафтного дизайну, я побачила рекламу CGI School у Фейсбуці. І подумала, що це дуже заманливо звучить. Зв’язалася з кураторами і мені все розповіли: що у CGI School дуже класна атмосфера, як у дружній родині, але буде нелегко, потрібно буде багато вчитися і працювати над собою. Я вирішила, що воно того варте, і сказала шефу, що звільняюся.
Потім прийшла до школи, куратор Денис мені все показав. Я відразу відмітила про себе хлопців, які грали у настільний теніс серед робочого дня — мені це сподобалося. А потім побачила багато людей, що з натхненням працювали за комп’ютерами. Я вийшла з офісу, подзвонила братові і сказала, що тут класно і я хочу тут жити. Ось так я прийшла вчитися до CGI BootCamp. Це було 5 років тому.
Скільки років досвіду у тебе в сфері 3D? Ти розповідала, що працювала ландшафтним дизайнером — ти тоді використовувала 3Ds Max?
Так, нам 3Ds Max викладали ще в університеті у 2007. Це, напевно, єдиний предмет, який мені знадобився. Я тоді ще в 3Ds Max 2005 працювала, він був дуже “поверхневий”. Але, звичайно, в перші дні BootCamp мені було легше, ніж тим, хто вперше відкрив цю програму. Проте багато з того, що в мене не виходило в університеті — наприклад, налаштування світла та камер — я вивчила тут. Загалом виходить, що у мене 13 років досвіду в 3Ds Max.
Які ти помітила особливості навчання в CGI School? Що було унікального на курсі?
Мені сподобалося, що нас був не один викладач 3Ds Max, а два: Аня Шевцова і Богдан Булгаков. Було круто, тому що вони по-різному розповідали. Якщо у Ані запитати, як включити щось в програмі, вона сяде біля тебе і розкаже: “Ось це віконце, заходимо сюди, робимо це. І тоді у тебе виходить ось це”. А Богдан приходив і говорив: “Ось там є віконечко, там є одна галочка, яка тобі допоможе. А яка, здогадайся сама”. І ти сиділа і клацала кожну галочку, поки не знаходила. Але я до сих пір пам’ятаю, де ця галочка.
Курс CGI BootCamp дуже інтенсивний і тому важкий і морально, фізично. Я перед навчанням з дитиною домовилася: “На один місяць у тебе мами немає. Але як тільки я отримаю першу зарплату, ми підемо і купимо тобі іграшку, яку тільки захочеш”.
За один місяць у CGI BootCamp ти отримуєш просто шалений потік інформації. Я розглядала й інші курси — на пів року, три місяці. Але це дуже довго для мене. Тому що ти тоді не працюєш, вчишся, але нічого не заробляєш. А я не можу, в мене син. Тому я вибрала інтенсив і не пошкодувала. Так, я реально на місяць випала з життя, але воно було того варте.
Як ти думаєш, яким людям підійде професія 3D візуалізатора?
Дивним, своєрідним. Відкритим, доброзичливим — тому що з багатьма людьми потрібно контактувати. Навіть просто сидячи за комп’ютером, я спілкуюся зі своїм проджект менеджером, тімом, клієнтами. І якщо ти погана або “колюча” людина, ти не виживеш в такому світі.
В нашій сфері багато людей, які між собою пов’язані. І не всю інформацію можна дізнатися з ютуба, часто простіше дізнатися від людини. Є ті, хто займається фотографією, вони можуть допомогти в постановці кадру. Є такі, хто більше розуміє в архітектурі, і може допомогти з екстер’єром. Я, наприклад, можу підказати щось щодо ландшафтного дизайну. Це класно, коли ти ділишся інформацією з різними людьми, а вони з тобою.
Які навички бажано мати, щоб швидше навчитися мистецтву 3D?
Якщо є смак, то ти точно навчишся швидше. Якщо його немає, то можна розвивати. Дивитися роботи фотографів, вчитися побудові кадру. Коли їдеш на машині, дивитися на будинки, архітектуру. Як нам говорив вчитель: “Не потрібно винаходити велосипед. Є один, є другий, а тобі потрібно створити третій”. Раджу дивитися на пінтересті те, що подобається. Я ось шаленіла від готики, мені до душі вся ця архітектура, склепи. Скільки років пройшло, а мені пінтерест досі надсилає добірку готичних будівель.
А як зробити так, щоб твій власний смак не поширювався на твою роботу — коли, наприклад, замовнику не подобається такий стиль?
Ти починаєш з того, що подобається тобі, а потім заглиблюєшся. Наприклад, готика чимось схожа з бароко — масивністю, масштабом. Від бароко потім йдеш далі, в рококо, наприклад. І так від того, що тобі до душі, ти доходиш до того, що тобі не подобається. Але якщо розібратися, ти завжди знаходиш в будь-якому стилі риси, які тобі імпонують.
Ти так довго працюєш у CGI, чи не набридло тобі?
Не набридло, тому що кожен день приносить щось нове. Я ось зараз роблю тестову задачу — музей бджіл з ліхтариками в Саудівській Аравії. Замовники іспанці, музей в Саудівській Аравії, а я тут в Україні сиджу.
Єдине, іноді бракує часу на все. Але для цього є відпустка. Посиділа, відпочила, зрозуміла, що тобі нудно, і повернулася назад. Ще багато залежить від колективу. Якщо я більше двох днів вдома сиджу, починаю нудьгувати. Коли ми пішли на карантин і мої студенти вже випустилися, ми з ним тримали зв’язок по Zoom. Обідали разом, ходили на перекури, тому що не вистачало ось такого підживлення. Мені здається, я можу так ще років десять працювати. Може і в старості буду займатися 3D в якості хобі.
А що ти робиш, коли працювати зовсім не хочеться?
Іноді змушую себе, іноді кидаю все і повертаюся вранці. Я зрозуміла, що найбільш топовий процес роботи йде з 8 до 11 ранку. От, наприклад, сідаю після обіду, але не можу зробити плінтус, малюю його 3 години. Тоді я можу все закрити, спакувати, прийти вранці й зробити це набагато швидше. Коли нікого немає, тиша, я собі ввімкнула музичку і погнала. А іноді потрібно себе змусити, коли терміни горять.
Щодо перспектив. Якщо порівнювати архітектурну та продуктову 3D візуалізацію з іншими схожими сферами, наприклад, геймдевом — де велике майбутнє?
3D вже всюди. Я ось пішла в кіно на “Король Лев”, виключно тому, що це зроблено на комп’ютері. Я цей мультик знаю напам’ять, кожне слово, кожну репліку. Я малого спеціально з собою не брала, просто дивилася на екран — як зроблена травичка, шкіра у тварин.
Так само з 3D візуалізацією інтер’єрів та екстер’єрів. Мені здається, що все скоро настільки перейде в інтерактивну 3D реальність, що можна буде прийти в порожню квартиру, вдягти 3D окуляри і відразу дивитися, як буде гарно після ремонту. Припустимо, у майбутньому я робитиму 3D інтер’єр, і буду замовнику не картинки видавати, а флешку. Щоб він подивився все в якомусь приміщенні. Такі розробки вже існують, але ще багато над чим треба працювати.
Як у тебе зараз із замовленнями? І як було з роботою, коли настав карантин?
З березня я взагалі не вилажу з роботи. У мене, напевно, було всього чотири вихідних. До того ж, багато чого хочеться, а я не звикла відмовляти собі в списку бажань. Сильна і незалежна. У розпал карантину теж була робота, я не виходила з-за комп’ютера. О восьмій ранку прокинулась, почистила зуби, вмилася, нагодувала сина, і працюєш. А потім вже десята вечора і пора спати.
Таню, як ти думаєш, скільки потрібно пропрацювати після випуску з CGI BootCamp до отримання більш-менш серйозних замовлень?
Я думаю, що один рік максимум. Все залежить від бажання розвитку в цій сфері. Треба щодня щось нове вчити, заглиблюватися, За рік можна прокачатися так, що тобі не просто трохи краще замовлення дадуть, а найкрутіше.
Розкажи, в чому для тебе кайф цієї професії?
Я кайфую, коли роблю щось неординарне. Таке, як музей бджіл або екстер’єр у вигляді комп’ютерної мишки. Моя велика гордість стоїть в Києві, на Михайлівській, я екстер’єр робила. Ми проходили повз, і там такий великий банер висів з моїм рендером. Подобається робити проєкти, якими можна похвалитися, скидати мамі, а вона подругам: “Ось подивіться, що моя Танечка вміє”
А як твоя мама пояснює подружкам, ким ти працюєш?
Так і каже, 3D візуалізаторкою, картинки робить. У мене просто мама просунута жінка. Бабусі я, напевно, не пояснила б, а от мамі можу.
Чим ти себе надихаєш, крім відпустки? Робиш подарунки собі або сину?
Я люблю так, щоб один подарунок і великий. Я машину собі купила, Мазду 5. Також люблю робити подарунки близьким. Наприклад, в минулому році я відправила батьків літати на повітряній кулі — вони були у захваті. Ще хочу перевести сина до приватної школи.
А ким хоче стати твій син? Скільки йому років?
Дев’ять. У нього сім п’ятниць на тижні: то поліцейським, то футболістом, то приходить і каже: “Буду як ти”. Я тоді кажу йому, що відправлю його до CGI BootCamp.
Тобі часто доводиться спілкуватись і користуватися англійською мовою?
Взагалі вона не дуже потрібна, тому що є проджект менеджер. Але мені подобається, коли клієнти наприкінці проєкту пишуть: “Thank you, Tanya”. Іноді доводиться спілкуватися за допомогою додаткових методів типу онлайн-перекладача. Але зазвичай всі питання комунікації вирішує ПМ.
Які в тебе є хобі, крім роботи?
Як і раніше, граю на клавішних. У мене є синтезатор. Люблю ще малювати, але малюю зазвичай в якісь критичні моменти свого життя. Останній раз я малювала після розлучення, це як арт-терапія. А так найбільше хобі — це малий: проводити з ним час, в кіно сходити, просто прогулятися. Він мене спортом змушує займатися.
Чи вважаєш ти, що 3D візуалізатор — творча професія?
Так, але є і багато технічних моментів. Якщо ти творча людина і приходиш в 3D, тобі буде простіше. Але якщо склад розуму у тебе аналітичний, то ти приходиш робити технічну роботу. А потім розвиваєш в собі творчу частину. Можна прийти ким завгодно і стати творчою людиною.
А чи потрібно вміти малювати, щоб класно розбиратися в 3D візуалізації?
Ні, у нас багато хто не малює і не вміє. У багатьох погано розвинене просторове мислення, і нормально працюють. Якщо ти десять тисяч разів робиш одне й теж, то на десять тисяч перший у тебе вийде.
Що б ти порадила людям, які сумніваються, йти в цю професію чи ні?
Навіть якщо не піде, це шанс спробувати щось нове. Я за те, щоб завжди пробувати і брати від життя все. Мені здається, це досвід, який все одно тобі стане в нагоді. Вивчення 3Ds Max може наштовхнути на інший шлях: фотографія, відео, живопис. Все, що пов’язано з творчістю.
Або пройде час, і ти усвідомиш, що все ж таки хочеш працювати в CGI. У мене подруга пішла в фотографію. Вона знімала для Vogue. А потім згадала, як подобалося працювати в 3Ds Max, і повернулася в професію CG художника.
Яке твоє золоте правило в роботі?
Якщо не лізе — не роби.
А як же змушувати себе?
Змушувати — це в крайніх випадках. Коли потрібно зробити, горить дедлайн. Але якщо не лізе, не потрібно робити. Якщо втомився, не можеш вже працювати, краще піти поспати, перезавантажити себе і почати вже з новими силами.
Вам сподобалася розповідь Тані? Якщо так, то її чудові роботи 100% надихнуть вас ще більше. А ось і вони.
Мрієте про професію 3D художника? Потрібен досвідчений викладач 3Ds max? Не зволікайте і приходьте на безплатний відкритий урок до CGI School. Ми розповімо вам все про наші курси навчання 3D візуалізації та познайомимо з менторами. Ви дізнаєтеся, як можна стати частиною дружного CGI ком’юніті всього за 23 дні й відразу отримати запрошення на оплачувану практику!
