Єлизавета Цап’як
Випускниця CGI School, 3D візуалізаторка
«Здатність помічати та цінувати красу в будь-чому — вміння, яке збагачує мою 3D творчість»
Лізо, привіт! Розкажи про себе. Де ти здобувала освіту, ким працювала до CGI School?
Я навчалася в коледжі на дизайнерку інтер’єрів. Паралельно мала різні підробітки: була продавчинею-консультанткою, офіціанткою. До CGI School я прийшла одразу після коледжу. Я розуміла, що для того, щоб стати дизайнеркою інтер’єрів, потрібно навчитись працювати з проєктами на комп’ютері. Для цього мені порекомендували CGI School.
Тож після закінчення коледжу ти не працювала за спеціальністю?
Ні, я одразу пішла на курси, тому що прагнула опанувати 3ds Max. Навчання в коледжі дало мені базові знання про кольоровідчуття і композицію, ми багато малювали та отримали загальне уявлення про дизайн. Проте цього було недостатньо. Мені хотілося більшої впевненості у своїх професійних навичках.
Чому ти від початку обрала професію дизайнерки?
Я ще з молодшої школи знала, що хочу бути дизайнеркою. Єдине, сумнівалася, дизайнеркою інтер’єрів чи одягу. Але коли я дізналася, що таке викрійка, то подумала, що краще створювати інтер’єри. Про креслення мені тоді ще не розказали. Я думала, буду постійно щось гарне та цікаве робити 🙂
Мене приваблювала ідея професії, яка поєднує творчість і взаємодію з людьми, де є простір для постійного самовдосконалення. Я прагнула до чогось динамічного на відміну від більш стабільних професій, як, наприклад, у моєї мами-виховательки. Мені хотілося кар’єру, яка дозволяє розвиватися і вдосконалюватися, не обмежуючись одними й тими ж завданнями.
Як ти дізналася про CGI School?
У мене був знайомий архітектор і в нього був друг, який на той момент працював у сфері 3D. Він розказав, що знайшов курси й там була гарантія працевлаштування. Пройшов навчання і йому дали роботу, зараз добре заробляє, йому все подобається. Саме він мені дав контакти CGI School, і я зателефонувала.
Спочатку мені скинули підготовчі уроки на пошту та запросили на співбесіду з куратором Денисом. Потім була ще одна зустріч, де вже були й інші студенти. Нас між собою познайомили й після цього стартувало навчання.
Які в тебе лишилися враження від навчання у CGI School?
Я дуже відповідально ставилася до навчального процесу і сильно переживала. Мені було складно. В моїй групі був викладач університету, в якому я сама вчилася. Була дівчина, яка працювала дизайнеркою інтер’єрів, у неї вже був досвід, вона орієнтувалася в 3ds Max. Був ще один чоловік, який працював у сфері дизайну. Були дівчата, в яких хлопці були 3D художниками й допомагали. А я нікого не знала, була наймолодша у групі. І це при тому, що я звикла у школі та коледжі бути найкращою, відмінницею. А в CGI BootCamp у мене не одразу все виходило. Тож доводилося боротися з “синдромом відмінниці”.
Взагалі я думала, що навчусь тут візуалізувати та піду далі працювати дизайнеркою. Проте вийшло трошки по-іншому. Вже 5 років я 3D художниця. Прийшла у цю сферу зовсім юною, а зараз вже доросла заміжня жінка 🙂
Ти задоволена своїм вибором залишитись у 3D візуалізації?
Робота 3D візуалізаторки мені до душі. Моя подруга, успішна дизайнерка інтер’єрів із власною студією, часто ділиться зі мною історіями зі своєї професії. Я пишаюся нею і захоплююся її здобутками, але розумію, що сама поки не готова до подібних складнощів. Там і робота з майстрами, і реалізація проєктів, і управління — це все дуже відповідально.
Звісно, і моя робота вимагає відповідальності. Але я не відчуваю сильного тиску. Я адаптувалась і мені дійсно подобається те, що я роблю. Наразі я не збираюсь змінювати сферу діяльності. Можливо, у майбутньому я повернуся до дизайну інтер’єрів, але цього точно не станеться найближчим часом.
Над якими проєктами ти працюєш зараз?
Моя робота найчастіше пов’язана з інтер’єрною візуалізацією. Я завжди віддавала перевагу саме дизайну інтер’єрів, любила працювати з різноманітними стилями та втілювати естетику, яка мені до душі. Люблю мінімалізм, природні матеріали. Також подобається Баухаус, в цьому стилі часто використовуються речі відомих дизайнерів. Тішусь, коли в проєкті клієнта є якісь цікаві меблі, з історією. Я вивчала історію дизайну, тому для мене дуже прикольно, коли замовники мають гарний смак і роблять щось незвичайне.
Нещодавно, наприклад, в мене був нетиповий проєкт. Дуже сучасна мінімалістична неокласика, на грані з мистецтвом. Я кайфувала, працюючи над ним.
Останнім часом я також виконую роль Team Lead. Спочатку мені було трохи страшно взаємодіяти зі спеціалістами, особливо коли мова йшла про правки. Але зараз я вже звикла і навіть знаходжу в цьому процесі задоволення.
Для тебе більш важливим є технічний чи творчий аспект роботи?
Я думаю, щось посередині. Не сказала б, що я дуже творча натура. Мені подобається спостерігати, добре вмію помічати деталі. Але я сама не малюю, не створюю скульптуру. Можливо, мені навіть трошки ближче технічна частина, ніж творча.
До своїх робіт я відношуся з великою відповідальністю. Уважно читаю технічне завдання, стараюсь розуміти клієнта, зробити саме те, що він очікує.
Що в процесі роботи тобі подобається найбільше?
Я захоплююсь роботою зі світлом, люблю працювати з тінями для створення атмосфери. Але особливо мені до вподоби композиція: встановлення камери, вибір ракурсів, де гармонійно поєднуються різні закони композиції. Є щось особливо приємне в тому, коли кадр ідеально складається, коли я “влучаю” в золотий перетин, коли всі деталі ідеально вписуються в кадр. Для мене світло та композиція — це те, що робить процес особливо цікавим.
Які ти бачиш своє майбутнє в цій професії?
Зараз я працюю з клієнтами, які дають чіткі задачі. Хотілось би ще створювати й свої інтер’єри. Прагну зробити свої роботи реалістичнішими та більше працювати в тих стилістиках, які подобаються особисто мені.
Тобі вдається зберігати баланс між роботою та відпочинком?
Зараз вже так. Але я до цього дійшла не відразу, часто працювала overtime. Були люди, які стали для мене прикладом: вони закінчують роботу о 19.00 і йдуть жити життя. Я вирішила, що теж так зможу. Насправді дуже важливо навчитись розподіляти свій час та правильно розставляти пріоритети.
У CGI індустрії трапляється, що молоді художники дуже захоплюються та працюють без перепочинку. Колектив хороший, ви можете працювати з другом чи подругою навіть вночі, разом проводите час, ще й гроші заробляєте. Так легко забути про особисте життя. Але коли з’являються проблеми зі здоров’ям і ви розумієте, що ваші близькі страждають від вашої відсутності, настає час переосмислити пріоритети. Я пишаюсь тим, що навчилася підтримувати баланс у своєму житті та знаходити час для хобі.
Розкажи про своє хобі.
Займаюсь танцями, подруги подарували мені на день народження сертифікат на відвідування студії. Я не танцювала в дитинстві, а тут почала в дорослому віці. Спочатку, коли прийшла, було трошки незвично. Але це корисно для здоров’я. Робота все-таки сидяча, треба рухатись. До того ж так я дбаю і про свій емоційний стан.
Що тебе надихає як 3D художницю?
Все навколо: краса природи, особливо вода у всіх її проявах, чарівність неба в різний час доби. Я знаходжу натхнення в естетичній літературі, де можна не просто читати, а й милуватися фотографіями. Також мене захоплює перегляд Pinterest, Behance, Instagram. Ще коли на роботі проводили творчі конкурси, це дуже мене надихало.
Я слідкую за продуктовими дизайнерами, бо для мене цікавий і предметний дизайн. Подобається дивитись покази нових колекцій одягу, зараз там такі перформанси влаштовують! Це теж свого роду мистецтво. Скульптура мені до вподоби, у нас у Львові нещодавно проходив “Тиждень скульптури”, можна було піти помилуватись. Усе це породжує в моїй душі нові ідеї для візуалізації. І найголовніше — дає здатність помічати та цінувати красу в будь-чому. Це вміння, яке збагачує мою творчість.
Що порадиш людям, які вагаються, чи йти навчатись 3D?
Треба пробувати. Тут і технарі, і гуманітарії можуть реалізувати себе. Якщо ви технічно обдаровані, спробуйте моделінг. Якщо вас захоплює ландшафтний дизайн, то ви можете працювати над екстер’єрами. Любителі урбаністики можуть створювати цілі міста! Особливо зараз, коли Україна переживає відбудову, професіонали, які вміють візуалізувати будівлі та міста, будуть дуже затребувані.
Можна створювати рекламний контент для себе. Можливо, хтось хоче щось виготовляти, наприклад, меблі робити власноруч, тоді знання 3D візуалізації теж стане у пригоді.
Отже, CGI можна по-різному застосовувати. Якщо навіть не залишитесь в професії, це все одно може стати інструментом для того, щоб розвивати своє хобі.
Тож не вагайтеся, не бійтеся вийти з зони комфорту і навчатися чомусь новому!
Ми дякуємо Лізі за приділений час та цікаву розмову. А зараз пропонуємо вам переглянути кілька її дивовижних візуалізацій.
Мрієш про кар’єру 3D артиста та хочеш отримувати $$$ за створення чудових візуалізацій? Приєднуйся до нас у CGI School і зроби перший крок до твоєї мрії!
Запрошуємо на Відкритий урок, де ти дізнаєшся все про наш інтенсивний курс 3D візуалізації та можливості, які він відкриває. Зареєструйся через наш сайт, і наш куратор невдовзі зв’яжеться з тобою!
Чекаємо на тебе у CGI School!
